Цивільне населення під час бойових дій – особливо вразлива група людей, що ризикує потрапити у ворожий полон. Женевська Конвенція повідомляє, що «під час збройного конфлікту заборонено захоплювати в заручники людей, які не є військовими». Однак, як нам відомо, країна-окупант порушує будь-які міжнародні статути. За даними, озвученими українським омбудсменом Дмитром Лубінцем, станом на липень 2023 року бранцями російської армії стали понад 25 тисяч українців та українок різного віку.

В цій статті благодійний фонд «Пряме включення» розповість про правила поводження під час перебування у ворожому полоні. Сподіваємось, вони вам не знадобляться.

Психологічна рівновага

Фахівці визначають декілька основних станів людини, яка опинилася в заручниках:

• У перші хвилини після захоплення може початися паніка. Це природна реакція організму на стрес, що супроводжується рясним потовиділенням, тремтінням, заплутаним мисленням та стійким бажанням втекти. Аби допомогти собі впоратися з шоком, потрібно дати волю фізичним рефлексам (якщо це не становить небезпеку для вас).
• Далі починається етап відмови від реальності. Протягом перших годин полону мозок може заперечувати усе. Експерти з виживання радять зберігати надію на краще, знаходити незначні, але позитивні речі (наприклад, у вас є можливість дихати, говорити з іншими бранцями, мріяти тощо). Якщо це не становить загрози, контактуйте з іншими полоненими, разом заспокоюйте тих, хто особливо важко переживає потрясіння.
• Після етапу невіри наступає період підвищеної пильності та тривожності. В цей час експерти радять фокусуватися на абстрактних речах, що не викликають стрес та негативні думки.
• Після кількох днів полону у вас сформується або патерн «опір» або патерн «поступливість». Однак варто пам’ятати, що головна мета в такій ситуації – вижити, тому варто приймати виважені рішення, що не шкодитимуть вашій цілісності.
• Навіть у морально сильних особистостей можуть виникнути депресія та зневіра. Аби не впасти духом, треба шукати підтримку ззовні (наприклад, потоваришувати з іншими бранцями) та всередині себе (мріючи та думаючи про життя після звільнення).

Пам’ятайте про правила поводження

Життя полоненого майже повністю залежить від рішень ворога. Аби не піддаватися зайвим ризикам, варто дотримуватися деяких непростих, але дієвих правил:

• зберігайте розум спокійним та холодним;
• відкритий конфлікт може лише зашкодити вам, тому краще зайняти позицію «спостерігача», не провокувати окупантів. Інколи навіть простий зоровий контакт може сприйнятися як виклик;
• на запитання викрадачів відповідайте коротко та неемоційно, аби не виказати своє ставлення до них;
• нагадуйте собі, що ви людина. Не виказуючи цінної особистої інформації, говоріть з іншими полоненими про звичайні буденні речі (погоду, тварин, улюблені свята тощо).
• тримайтеся з гідністю, адже в умовах війни саме вона є щитом від ворога. При цьому, намагайтеся уникнути наказів, які можуть мати злочині наслідки;
• попри неволю, продовжуйте робити фізичні вправи, не відмовляйтеся від їжі та сну. Ваше здоров’я та життя – пріоритет;
• не критикуйте себе та не змушуйте відчувати провину за нездатність керувати власним життям;
• спробуйте знизити рівень стресу (медитацією, жартами, дотриманням розпорядку дня);
• знайдіть цілі для виживання та зберігайте надію. Не забувайте про рідних і близьких, які щомиті чекають на вас.

Благодійний фонд «Пряме включення» нагадує українцям, які проживають на окупованих територіях та щодня стикаються з ризиком потрапляння в полон: ваш спокій відіграє основну роль у якомога швидшому поверненні додому. Чим більше зневаги до агресора демонструє людина, тим жорсткіші умови перебування для неї він створює. Віримо у нашу перемогу та якомога швидше повернення усіх бранців додому!