Не завжди люди охочі до того, аби перебиратися в більш безпечне місце навіть під безжальними обстрілами. Дехто з них все життя провів у власних домівках, виростив там дітей та онуків. Як кинути те, що не тільки слугує будинком та покровом для ночівлі, але й справжнім домом із власною історією?

Все ж, попри всю цю емоційну прив’язаність, вижити за таких обставин – задача понад усе. Благодійний фонд «Пряме включення» зібрав поради від кваліфікованих психологів, аби рідні людей, що залишаються під ворожими атаками, змогли донести до них свої переживання й турботу.

Правило №1 – не беріться вирішувати за інших

Перш за все варто зрозуміти, що нав’язувати певні рішення навіть своїм близьким – неправильний шлях до розв’язання проблеми. Кожен живе своє життя та робить вибір індивідуально. Необхідно лише з’ясувати, чи людина свідомо вирішує залишатись. Для цього варто проговорити усі можливі ризики такого варіанту, ймовірну загрозу життю та небезпеку не бути спроможним виїхати в майбутньому через погіршення ситуації.

Щоб думки були яснішими, психологи радять звернутися до «квадрату Декарта» та виписати наступні пункти:

• рідна людина залишається, які позитивні наслідки;
• негативні моменти цього рішення;
• родич їде, плюси вибору;
• недоліки такого варіанту.

Змусити залишитися родину під обстрілами може страх перед невизначеністю у майбутньому десь далеко від дому. В такому випадку краще уточнити наступні аспекти:

• місце переїзду, дата та склад групи, з якою буде евакуюватися людина;
• які речі слід узяти;
• точка зустрічі з усіма члена сім’ї у разі відсутності зв’язку;
• де буде майбутнє житло і яка (теоретично) знайдеться робота.

Те ж саме треба визначити для себе і відповісти на головне питання: чи готові ви їхати без рідних та за яких умов? Варто прописати два сценарії подій, де перший включає евакуацію з родичами, а другий – без них.

Все це, безперечно, має обговорюватись тільки тоді, коли усі учасники бесіди знаходяться в адекватному настрої. Якщо помітно, що розмови про переїзд бентежать людину до того стану, що вона ціпеніє, слід перенести увагу на факти та допомогти усвідомити масштаб проблеми спокійно й врівноважено, а потім повертатися до фіксації ризиків.

Які аргументи здатні переконати рідних?

Важливо визначити, що родич цінує понад усе, що для нього має велику цінність. Серед таких складових може бути майно, спогади про минуле, життя людини та здоров’я, моральний стан родини або ж громадянська позиція, якщо запевняти в тому, що в гарячій точці цивільні лише заважають армії, а у тилу буде більше можливостей надавати допомогу.

Що робити родичам людей з обмеженими можливостями?

В такому разі мотивів залишатися стає менше, за недієздатну людину прийняти рішення може опікун. Частково працездатні люди самостійно розв’язують це питання. Єдине, що можна зробити – це нагадати їм про можливі ризики та складність евакуації надалі, що може наражати на небезпеку усю сім’ю.

Як вгамувати провину за те, що поїхав без рідних?

Такі відчуття класифікуються у психотерапії як «синдром вцілілого». Живі зазвичай картають себе за те, що вони вижили, або знаходяться в набагато кращих умовах, аніж їхні родичі та знайомі.

Під час таких переживань слід згадувати реальні причини, чому так сталося, тобто змістити центр відповідальності з себе на суспільну біду. Варто зрозуміти, що не все може бути в руках нас самих. Зніміть вагу всього світу з власних плечей.

Полегшити стан також може планування допомоги на найближчі періоди, як от надіслати гуманітарну підтримку рідним, шукати шлях для їхньої евакуації, зв’язатися з ними, поповнити рахунок мобільного для налагодження зв’язку, підтримувати евакуйованих разом з вами і просто працювати де можете, оскільки це вже підтримає країну в економічному плані.

Сплануйте своє життя таким чином, аби воно стало більш контрольованим і спокійним.

Я залишаюся у гарячій точці за потреби, як переконати рідних їхати без мене?

Тут алгоритм виходить такий самий, коли близьких вмовлять поїхати. Треба обговорити всі ризики, «за» та «проти» для тих людей, які мають їхати без вас. Але цей вибір знову залишається суто за ними, тож вони можуть залишитися з вами.