Син чи донька на передовій: поради для батьків військовослужбовців

Не втрачати зв’язок, підтримувати та розповідати про найважливіше – ці звичні речі стають викликом для родин, чиї діти знаходяться на фронті. Війна розділила тисячі наших сімей, але заради своїх дітей батьки повинні бути надійною підтримкою і тилом. Благодійний фонд «Пряме включення» підготував кілька порад, які допоможуть у спілкуванні з сином чи донькою, коли вони захищають Україну.

Запитуйте та слухайте

Навіть звичне питання «Ти як?» допоможе захиснику чи захисниці відчути власну цінність та важливість. Водночас не потрібно тиснути та наполягати, якщо ваша дитина не хоче розповідати про якісь речі. Натомість можете обережно запитати: «Що б ти хотів/ла мені розповісти?». Підготуйтеся до будь-якої відповіді, демонструйте спокій і розуміння. Навіть якщо з вами діляться складною для сприйняття інформацією, не потрібно проявляти бурхливу реакцію. Ніякого осуду і критики. Висловлюйте свою підтримку та прийняття. Поважайте час, рішення і почуття ваших сина чи доньки.

Любов та подяка

Нині як ніколи важливо щиро і прямо говорити про свої почуття. Говоріть своїм дітям, що любите їх. Дякуйте їм за вибір захищати Батьківщину. Не забувайте казати, що пишаєтеся їхньою сміливістю, самовідданістю та силою. Висловлюйте вдячність за дзвінки, повідомлення та просто за те, яким чи якою є ваша дитина.

Підвищити емоційний зв’язок та висловити підтримку можуть так звані обереги. Ви можете виготовити та відправити сину або доньці якусь символічну річ. Це може бути як мотанка чи хрестик, так і річ, яка вам цінна.

Позитивні емоції

Ваша задача – бути надійним тилом для захисника чи захисниці. Їм дуже важливо знати, що з вами та з членами родини все гаразд. Під час розмов говоріть спокійно, висловлюйте оптимізм та упевненість у нашій перемозі.

Надсилайте підбадьорливі повідомлення, діліться планами на майбутнє, розповідайте про те, що у вас нового, які важливі події сталися. Не забувайте нагадувати дитині, що її завжди чекають вдома. Оминайте негатив та надмірне хвилювання.

Важливо домовитися з дитиною, на які теми вона б хотіла спілкуватися, а які варто оминати. Хороший психологічний ефект має обговорення буденних справ. Можна навіть ввести традицію і розповідати або писати про те, як минув ваш день чи тиждень.

Плануйте та будьте терплячими

Аби зайвий раз не хвилюватися, чому ваш син чи донька не виходять на зв’язок, потрібно домовитися, в який час ви будете спілкуватися чи листуватися. Звісно, на війні неможливо дотримуватися чіткого розкладу, тому ставтеся до таких обставин з розумінням. Щоб зменшити свою тривожність, попросіть дитину сповіщати про себе, як тільки в неї з’явиться така можливість.

Дбайте про свій стан

Хоч ваші думки постійно з вашою дитиною, забувати про себе теж не треба. Турбуйтеся про свій психологічний стан. Робіть речі, які зменшують ваше хвилювання: фізичні вправи, прогулянки, хобі, спілкування, молитва чи хатні справи. Не лишайтеся сам на сам з тривожністю, переживаннями та негативними емоціями. Ви можете звертатися в Службу психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців або долучатися до спільнот батьків, які також чекають своїх дітей з фронту.