отримувачів коштів – рідних пораненого воїна чи керівництва дитбудинку. Впевніться в тому, що ваші гроші будуть спрямовані за адресою! Волонтерська мережа в Україні з моменту збройного вторгнення російського війська в лютому, мабуть, досягла свого рекордного масштабу. Тисячі людей сьогодні працюють задля порятунку співгромадян та прискорення спільної перемоги. Та, на жаль, всюди, де є співчуття та взаємодопомога, знайдеться місце й для шахрайства. Аферисти не соромляться використовувати у своїх схемах трагедії військових та навіть дітей. Про те, як розпізнати псевдоблагодійників, розкажемо у цій статті.

Як зрозуміти, що ви маєте справу з шахраями?

Існує безліч явних ознак, які вказують на незаконну роботу волонтерського штабу. Визначимо ті, які легко перевірити за декілька хвилин.

• «Благодійники», що просять кошти біля супермаркетів. Жодна справжня благодійна організація не залучає до співпраці волонтерів-жебраків зі скриньками.
• Відсутність посвідчення у волонтера та офіційної документації фонду. Такі «волонтери» частіше за все навіть не знають, від імені якої організації виступають.
• Недійсний офіційний номер/пошта. У кожного волонтерського штабу є свій сайт, чи, принаймні, соцмережі. Зателефонуйте/напишіть за вказаними у них контактами й перевірте справжність благодійної діяльності. Також можна одразу ознайомитися зі звітністю організації.

Часто волонтери діють не від імені фонду, а самостійно. Ви можете натрапити на пост у Facebook із закликом допомоги пораненому військовому та банківськими реквізитами його рідних. Довірливі громадяни активно поширюють такі дописи й переказують свої кошти під впливом емоцій. Частіше за все це чергова пастка шахраїв. Перевірити справжність інформації просто:

• завантажуйте фото з постів у Google-фото. Можливо, аферисти поширюють світлини десятирічної давності, взяті саме звідти;
• таку ж перевірку робіть і з текстом. Цілком імовірно, що збір коштів справді існує, але справжні волонтери мають інші реквізити;
• перевіряйте коментарі під постом. Як правило, аферисти видаляють увесь негатив, аби не відлякати потенційних «жертв».

Найскладніше впізнати шахраїв у людях, які завищують вартість об’єктів. Наприклад, користувач мережі може заявити про відкриття власного благодійного збору на автомобіль для військової частини та назвати суму, що у два рази перевищує ринкову. Автомобіль врешті-решт він придбає, про що звітує на своїй сторінці, аби фоловери продовжували вірити у його доброчесність. А про іншу частину суми, звичайно ж, ніхто не дізнається.

Що робити в такому разі?

Вихід один: довіряти офіційно зареєстрованим благодійним організаціям, які працюють на прозорих умовах і звітують про свої витрати. Якщо ви сумніваєтеся в чесності фонду чи людини, історією якої пройнялися в соцмережах, попросіть контакти кінцевих