Чимала кількість українців сьогодні перебуває на лінії фронту, виконуючи різні завдання. Хтось зі зброєю в руках, дехто – зі скальпелем, інші ж 24/7 за кермом, намагаючись встигнути доставити необхідні гуманітарні вантажі в найгарячіші точки. В цей час за них переймаються ті, хто залишився в тилу – батьки, діти, друзі, колеги, й, звичайно ж, кохані люди. Спілкуючись зі своїми дорогими захисниками, вони намагаються підтримати їх та передати усі переживання. Як правильно спілкуватися з людьми, які щодня ризикують своїм життям задля нашої безпеки? Чого їм краще не казати? Про це сьогодні розповість благодійний фонд «Пряме включення».

Розмови з рідними мають мотивувати

Психологи пояснюють, що чимала кількість людей несвідомо ототожнює поняття «любов» і «переживання», буцімто ми обов’язково маємо впевнити кохану людину в тому, що боїмося за її життя. Саме тому такі почуття часто виливаються у фрази: «Мені страшно за тебе», «Я місця собі не знаходжу, коли ти не на зв’язку», «Не спала всю ніч, хвилюючись за твою безпеку». Але замість демонстрації відданості й любові ці слова можуть послабити воїна, змусити його відчувати аналогічні емоції.

Для того, щоб надати коханій людині сил й нагадати про те, наскільки вона вам важлива, краще використовуйте фрази з позитивним відтінком: «Твоя робота складна, але дуже важлива», «Я впевнена, що ти вистоїш. Ми чекатимемо стільки, скільки це буде потрібно», «Я розумію, що ти не завжди можеш бути на зв’язку, тому чекатиму наступної розмови тоді, коли це буде зручно».

Більше розповідайте про свою буденність

Людям, які виконують бойові завдання, хочеться більше чути про справи, якими вони займалися в мирний час. Розкажіть про свої маленькі й великі справи, про магазинчик, що збудували біля дому, про народження онуків та нових сусідів. При цьому дуже важливо не зачіпати болісних, конфліктних тем. Тоді ваша спільна реальність й бажання героя повернутися додому будуть збережені.

Усі непорозуміння залиште на мирні часи.

Давайте можливість виговоритися

Зорієнтуйте всю свою увагу під час розмови на коханій людині: відкладіть побутові справи й увімкніть повну присутність. Якщо у неї виникло бажання поділитися чимось чи порадитися з вами – уважно вислухайте до кінця та поважливо поставтеся до розмови.

Головне – аби ваш співрозмовник відчув, що його не засуджують за емоції, а сприймають і розуміють. Обов’язково подякуйте за довіру й спитайте, чи можете ви чимось допомогти. Але нав’язувати свою поміч не варто.

Як говорити на тему війни?

Зазвичай військові мало що розповідають рідним про жахи війни. Таким чином вони не лише бережуть свою психіку від страшних спогадів, а й забезпечують ваш спокій. Тому якщо кохана людина не хоче ділитися якимись подробицями з фронту, не варто її примушувати робити це. Зберігайте мовчання до тих пір, поки вона сама не почне заводити цю тему. Починайте розпитувати обережно та поступово.

Підтримка тилу – це двигун для військових. Та, як кажуть у благодійному фонді «Пряме включення», вона має залишатися в певних рамках заради спокою душі військових.